субота, 18 травня 2013 р.

Прагну



Ви кажете «Прагну», але чого прагнете ви?
Шукаєте слави в людей, Бога забувши.

Ви шукаєте не Бога, а вдоволення лукавому.
Не збагнувши, чим є  ні перше, ні друге.

Над іншими піднестись бажаєте,  не розуміючи,
що не  щастя досягнете, а свого занепаду.

Бажання свої вдовольняєте й кажете «Щасливі»
А як не отримуєте , що хочете, то клянете.

Душу свою губите й   кажете «благословенні».
А на тих, хто душу зберіг говорите «нікчемні».

Які цілі ваші? Що прагне в вас досягти?
Що говорить в вас? Може Бог? Ні. Не досягнете.

Кажете «Істини прагну» та жадаєте ви
заснути сном глибоким й воліли б не прокидатись.

Що робите з тими, хто збудити вас хоче?
Вбиваєте й називаєте божевільними.

Так, вони в Божій волі, та не в вашій.
Кажете «блаженні». Та що є для вас блаженство?

Пусті слова в ваших вустах. Бо ви порожні.
Порожні й пусті ви зсередини й радієте.

Топчете в собі зерно й тому раді.
Чому тішитесь ви? Власній погибелі.

Немає коментарів:

Дописати коментар