Розтанеш, раптом розіллєшся,
Впадеш, щоб руки простягнути:
«Коли до мене Ти вернешся,
Коли любові мною бути?»
Зі снів незгаданих фрагменти,
Чого боїшся, те зібрати,
Стихій бурхливих елементи,
Прокинутись, щоб пригадати.
«Моя кохана, що не чула
Цих слів палких уже віками,
Коли зі Мною ти зіллєшся,
Ти станеш всім, ти станеш Нами.»
Серед шляхів котрих немає,
В траві прокласти свою стежку.
«О, любий мій, я так чекала,
Тебе, Тебе! Любов безмежна!»
«Як уві сні почуєш голос,
Впіймавши час, спинивши думку,
Віддам тобі усе належне,
Спочинеш в тіні Мого смутку.»
«Моя любов розправить крила,
І серед тих думок чужинців,
Тебе, Тебе вона впізнає!
І вже не будем поодинці!..»
Немає коментарів:
Дописати коментар